Сіяч

Вийшов сіяч сіяти Святе Боже зерно.

Треба лише вірити – Бог дасть ріст для нього.

Та й упало із руки край дороги одно.

І птахи небеснії поклювали його.

Приспыв:

Сіяч сіє, сіяч сіє, хоч суха земля.

Бог їй дасть родити сили, i плоди полям.

Сіяч сіє, сіяч сіє, ось уже жнива.

Хлібом зрілим вітер віє,

Ходить в колосках.

Друге покотилося, де кам’янистий був грунт.

І, зійшовши, всохлося,бо не мало вологу.

Впало й поміж тернами. Але й терен зійшов,

Він так швидко вигнався і зерно заглушив.

 

Інше впало на землю, яка добра була.

І, зійшовши, прикінці уродило в сто крат.